Закон про РРО – Закон України «Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та
послуг» від 06.07.95 р. № 265/95ВР.
Положення № 614 – Положення про форму і зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.
Передоплата програмується в РРО
Відразу зауважимо, що одержувану передоплату не лише можна, а і
потрібно програмувати в РРО. Питання ж полягає в тому, як це правильно
зробити. А тепер про все по черзі.
Якщо підприємство встановило РРО, то через нього повинні проводитися
всі розрахункові операції, у тому числі й передоплата за замовлені
товари (саме таку позицію займають податківці, незважаючи на те, що
питання з передоплатою є неоднозначним). При реєстрації розрахункової
операції в РРО має використовуватися режим попереднього програмування
(п. 11 ст. 3 Закону про РРО). Пригадаємо, що попередньому програмуванню
підлягають найменування товару (послуги), ціна і кількість. Водночас до
програмування передоплати такий підхід часто незастосовний.
Поперше, передоплата не є продажем товару (нагадаємо, що продаж
передбачає безпосередню передачу товару чи надання послуги, а не
оплату). А РРО застосовний тільки через віднесення передоплати до
розрахункових операцій. У зв'язку з цим операції передоплати правильно
виділити окремо. А якщо чек буде складено як звичайний (найменування
товару, ціна, кількість), то за ним операцію передоплати неможливо
відрізнити від операції продажу товару.
Подруге, якщо товару ще немає, то РРО може й не вибити чек. А якщо не
програмувати безпосередньо кількість, то формально податківці вже
можуть «зачепитися» за порушення п. 11 ст. 3 Закону про РРО. Водночас
нагадаємо, що в РРО має вестись облік проданого товару, а не облік
наявності товару в пункті продажів, для цього ведеться аналітичний
облік.
Як же оформити отриману передоплату, не порушивши вимог Закону про РРО?
По суті, є два варіанти. Розглянемо кожен із них. Але насамперед
звернемося до технічних нюансів РРО та створюваних ними чеків.
В РРО попередньо програмуються:
– найменування товару (операції), так званий артикул. У випадку з
передоплатою це може бути «Передоплата», «Аванс», а здебільшого це
найменування товару (послуги). Для довідки: у сучасних РРО понад 1000
артикулів;
– ціна товару (по суті, говоримо про заздалегідь фіксовану ціну
товару). Водночас при проведенні окремих розрахункових операцій
дозволяється використання вільної ціни, тобто ціни, що наперед не
програмується, а вводиться продавцем у момент здійснення операції.
Зауважимо, що її застосування не вписується в межі Закону про РРО, але
у випадку з передоплатою податківцями дозволяється1;
– приналежність зазначеного артикула до певного відділу чи товарної
групи, або до того й іншого водночас (залежить від технічних
можливостей РРО). По суті, не зазначивши відділ чи групу, ви товар не
запрограмуєте. У невеликих магазинах цьому часто не надається уваги, і
всі товари співвідносяться з однією товарною групою чи одним відділом.
(1 «Вісник податкової служби України», 2002, № 22, № 35.)
На цьому технічними нюансами й обмежимося та перейдемо до варіантів оформлення передоплати.
Варіанти програмування передоплати
Оскільки на сьогодні досі не затверджено форму чека приймання грошових
коштів, що передбачено Законом про РРО, з'явилися кілька варіантів
програмування передоплати, що пропонуються різними фахівцями.
1. Реєстрація передоплати через один «загальний» артикул, віднесений до відділу (товарної групи) з «вільною ціною».
Це дійовий, перевірений практикою варіант. За словами податківців,
використання вільної ціни виправдане тим, що «передоплата <...>
може здійснюватися сумами, що не є пропорційними стосовно вартості
одиниці виміру, а тому неможливо зазначити кількість оплаченого товару
(послуги)». З погляду на це сума передоплати може вводитися за
допомогою клавіатури РРО в режимі «вільної ціни».
Логіка такого підходу проста: оскільки передоплата – не операція з
реалізації товару, то вимоги п. 11 ст. 3 Закону про РРО формально на
неї не поширюються. Отже, можна використовувати режим «вільної ціни»,
не передбачений Законом про РРО.
Водночас виникає потреба у використанні окремого відділу чи товарної
групи. Точніше кажучи, для артикула з режимом «вільна ціна» має
використовуватися відділ (товарна група), не пов'язаний з артикулами з
фіксованою ціною. Тому при реєстрації передоплати коректніше говорити,
що вона проводиться не через відділ «Передоплата» чи «Аванс», а через
відділ із режимом «вільна ціна». До речі, через такий відділ (групу)
можна проводити й готівкові розрахунки щодо погашення товарного
кредиту.
Переваги та недоліки такого підходу наведено в таблиці.
Переваги
Недоліки
Такого підходу дотримуються податківці
Не передбачений Законом про РРО
Простота застосування касиром
Необхідно використовувати спеціально відведений для режиму «вільна
ціна» відділ (товарну групу). При цьому кількість відділів обмежена
(звичайно 8 – 12), а зазначати номер товарної групи з клавіатури РРО не
так зручно, як номер відділу
Не дає докладної інформації щодо стану розрахунків із покупцями (критично для оптової торгівлі)
Якщо РРО підключено до комп'ютера, можливі технічні проблеми
(наприклад, відсутність у драйвера можливості здійснювати продаж через
товарні групи чи відділи)
Один із недоліків зазначеного підходу полягає в тому, що він не дає
інформації про проведені через нього товари і стан розрахунків із
покупцями. Виходить, що всі товари, за які вноситься передоплата,
«скидаються» на один артикул із загальною назвою. Це вимагає ведення
продавцем аналітичного обліку щодо цього артикула.
Як правило, продавець веде зошит, в якому вказує розшифровку попередньо
оплачених товарів, дані з якої передаються до бухгалтерії для
аналітичного обліку. Як підтвердження факту розрахункової операції в
зошиті напроти кожної розшифровки як складової передоплати можна
зазначати номер чека, за яким здійснювалося приймання грошових коштів.
Копії таких чеків залишилися на контрольних стрічках, що зберігаються
на підприємстві.
2. Реєстрація передоплати через конкретні артикули, віднесені до відділів із «вільною ціною».
Виходом із такої ситуації може бути програмування в РРО приналежності
кожного договору до окремого артикула, за яким і реєструватиметься стан
розрахунків за договором. Для цього в полі «Найменування товару
(послуги)» артикула зазначається номер письмового договору з
контрагентом, що передбачає готівковий розрахунок. Отже, артикул може
мати вигляд «Договір № 001», «Договір № 002» тощо.
А наскільки законним є такий підхід до назви артикула? Тлумачення
терміна «Найменування товару (послуги)» дано в абзаці 8 розділу 1
Положення № 614. Найменування товару (послуги) – це слово, поєднання
слів або слова та цифрового коду, що відображають споживчі
характеристики товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар або
послугу в документообігу СПД.
При кодуванні номерів договорів споживчі характеристики відображено –
зрозуміло, що мається на увазі договір (не товар і не послуга в
податковому розумінні цього слова). І головне – таке кодування договору
в РРО буде однозначно ідентифіковано в документообігу суб'єкта
господарювання. Вважаємо, що такий прийом є цілком законним та дозволяє
легко відстежити і проконтролювати розрахунки з контрагентами саме в
розрізі договорів. «Діючих» договорів у вас може бути багато, однак і
артикулів в РРО набагато більше, ніж товарних груп або відділів.
У режимі попереднього програмування для артикула можна зазначити
відділ, податкову групу (ставку ПДВ) та інші реквізити. Усе це
застосовне й до номера договору. Нарешті, в останньому рядку чека
замість рекламної фрази «ДЯКУЄМО ЗА ПОКУПКУ» можна додати слова
«ОТРИМАННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ».
3. Програмування передоплати через відділ (товарну групу) з фіксованою ціною.
Як зазначалося вище, не всі РРО за своїми технічними можливостями
підтримують режим «вільної ціни». Власникам таких РРО нічого не
залишається, як обмежитися їх штатними можливостями.
Якщо припустити, що кількість операцій отримання грошових коштів, за
аналогією з кількістю операцій виплати, може бути більше одиниці, то
для артикула, за яким реєструється передоплата, доцільно запрограмувати
ціну в 1,00 грн. Такий артикул правильно трактувати як операцію
внесення коштів у сумі 1 грн. за передоплатою чи конкретним договором.
Якщо тепер у чеку для такого артикула зазначити потрібну кількість
гривень, можна зареєструвати отримання будьякої суми, не перемикаючи
РРО в режим «вільної ціни».
Переваги третього способу очевидні. На відміну від роботи через режим
«вільної ціни», використовується штатний режим програмування і роботи
РРО. При цьому форма касового чека отримання грошових коштів повністю
розкриватиме характер операції, що реєструється. Не виникне проблем і
при використанні РРО разом із комп'ютером – штатний режим програмування
та роботи підтримується будьяким драйвером.
Перевага програмування в РРО за номерами договорів полягає в тому, що
всі вбудовані звіти РРО є доступними та міститимуть значущу інформацію
за кожним конкретним договором.
Водночас третій спосіб програмування і застосування РРО бажано письмово
погоджувати в районній ДПІ. Ні в листах ДПАУ, ні у «Віснику податкової
служби України» його не описано. Однак на місцях окремі фахівці
податкового відомства висловлювалися на користь такого способу.
Сподіваємося, що і вам підуть назустріч.
На закінчення зауважимо: оскільки при передоплаті реєструються такі ж
реальні суми внесеної готівки, як і при продажу товарів, то графи КОРО
заповнюватимуться як завжди, без будьяких особливостей.
Кожен із розглянутих методів програмування передоплати має право на
життя. Вам, шановні читачі, потрібно самим віддати перевагу одному з
них. А якщо у вашої податкової виникнуть якісь причіпки до вас із цього
питання, радимо відстоювати свою позицію, аж до суду. Адже ця проблема
створена штучно і є наслідком недоопрацювання Положення № 614, в якому
не наведено форму чека приймання грошових коштів.
Олег Чефранов
Економістаналітик газети
«Бухгалтерський тиждень»
«Бухгалтерський тиждень», 15 травня 2006 р., № 20 (228), с. 40 (www.factor.ua)
Дата підготовки 15.05.2006
Газета «Бухгалтерський тиждень»
